Цікавий факт, що народ і мова нерозривно пов’язані між собою: не існує мови без народу, і навпаки – народу без мови. Мова – це скарб: вона є нашою історією та культурним спадком, бере участь у формуванні менталітету та традицій, допомагає усвідомити нашу належність до певної нації. На мою думку, мова є дзеркалом свого народу: вона відображає його характер. Наприклад, емоційні іспанці мають експресивну мову собі під стать. Тому вислів «народ, який втрачає свою мову, зникає» я сприймаю так, що разом з мовою ми позбуваємося тих характерних для нації особливостей, що у певній мірі притаманні кожній людині, і що визначають її, як громадянина певної держави. І тоді такий народ просто розчиняється у іншому.
Мова вважається мертвою, якщо не має живих носіїв, для яких вона є рідною. Якщо не має народу, який на ній спілкується, то вона забувається і поступово зовсім зникає, як ,наприклад, діалекти знищених індіанських племен. Але буває так, що мертву мову вдається зберегти у пам’яті людей і використовувати у певних сферах. Прикладами таких мов є латина, яку використовують в науці, а також староцерковнослов'янська, якою користуються в релігії.
На базі багатьох мертвих мов були утворені нові, а разом з ними і нові народи, які перейняли у своїх предків характерні риси, історію та традиції, але змінили їх, дописали, доповнили, та отримали вже нову націю.
Мова вважається мертвою, якщо не має живих носіїв, для яких вона є рідною. Якщо не має народу, який на ній спілкується, то вона забувається і поступово зовсім зникає, як ,наприклад, діалекти знищених індіанських племен. Але буває так, що мертву мову вдається зберегти у пам’яті людей і використовувати у певних сферах. Прикладами таких мов є латина, яку використовують в науці, а також староцерковнослов'янська, якою користуються в релігії.
На базі багатьох мертвих мов були утворені нові, а разом з ними і нові народи, які перейняли у своїх предків характерні риси, історію та традиції, але змінили їх, дописали, доповнили, та отримали вже нову націю.
LazyDeer
